挪威斥资20多亿建全球首条船舶隧道附近海域船难高发

百度 5008的空间是真厉害，我敢打赌，爷们儿一定会对它的后排空间赞不绝口的，简直太适合北京瘫了。

М?кроб?олог?я (в?д грецького μ?κρο?, mīkros, ?малий?; β?ο? , bios, ?життя?; ? -λογ?α , -logia, учення або поняття)?— галузь б?олог??, що вивча? однокл?тинн?, багатокл?тинн? та некл?тинн? м?кроорган?зми. М?кроб?олог?я охоплю? численн? п?ддисципл?ни, включаючи в?русолог?ю, бактер?олог?ю, протистолог?ю, м?колог?ю, ?мунолог?ю та паразитолог?ю.

М?кроорган?зми

Еукар?отичн? м?кроорган?зми мають мембранно-зв'язан? органели ? включають гриби та протист?в, тод? як прокар?отичн? орган?зми?— ус? вони ? м?кроорган?змами?— заведено класиф?кувати як непов'язан? з мембраною органели та включають бактер?? та архе?. М?кроб?ологи традиц?йно покладалися на культуру, фарбування та м?кроскоп?ю. Однак менше 1?% м?кроорган?зм?в, присутн?х у звичайних середовищах, можна культивувати ?зольовано за допомогою сучасних засоб?в. М?кроб?ологи часто покладаються на ?нструменти молекулярно? б?олог??, так? як ?дентиф?кац?я на основ? посл?довност? ДНК, наприклад, посл?довн?сть гена 16S рРНК, яку використовують для ?дентиф?кац?? бактер?й.

Напрямки досл?джень

Основн? напрямки досл?джень:

• Досл?дження загальних законом?рностей житт?д?яльност? вс?х клас?в м?кроорган?зм?в, ?х систематики, генетики, молекулярно? б?олог?? та ф?з?олого-б?ох?м?чних властивостей. Визначення рол? ? значення м?кроорган?зм?в у кругооб?гу речовин.
• Вивчення фундаментальних основ б?олог?чно? активност? м?кроорган?зм?в з метою ?? регуляц??.
• Вивчення еколог??, систематики м?кроорган?зм?в та виявлення вид?в ? штам?в для розроблення б?отехнолог?чних процес?в.
• Розроблення теоретичних основ одержання нових антиб?отик?в та ?нших б?олог?чно активних речовин для боротьби з бактер?альними, грибковими й в?русними захворюваннями людини, тварин ? рослин.
• Досл?дження ф?з?олог?? та систематики гриб?в, токсино- ? антиб?отикоутворення у ?рунтових, ф?топатогенних та ?нших гриб?в.
• Вивчення рол? ? значення м?кроорган?зм?в у формуванн? структури ?рунту, його родючост?, в живленн? рослин.

Методи ? досягнення м?кроб?олог?? збагатили багато розд?л?в б?олог?? ? сприяли ?хньому розвитков?. Можлив?сть швидко виростити величезн? популяц?? м?кроб?в ? виявити серед них р?дк?сн? вар?анти (наприклад, мутантн? й рекомб?нантн? форми) дозволила найдокладн?шим чином досл?джувати природу спадковост? м?кроорган?зм?в, аж до молекулярного р?вня. Отриман? дан? про механ?зми спадкування були поширен? на ус? форми живого ? лягли в основу генно? ?нженер??.

?стор?я науки

За к?лька тисяч рок?в до виникнення м?кроб?олог?? як науки людина не знаючи про ?снування м?кроорган?зм?в, широко застосовувала природн? процеси, пов'язан? з шумуванням, для приготування кумису та ?нших кисломолочних продукт?в, отримання алкоголю, оцту, п?д час замочування льону.

Донауковий етап розвитку

Люди здавна знали про багато процес?в, що вспричинюються м?кроорган?змами, проте не знали справжн?х причин, як? зумовлюють ц? явища. В?дсутн?сть в?домостей про природу таких явищ не заважало робити спостереження ? нав?ть використовувати наб?р цих процес?в у побут?. Низка ф?лософ?в ? натурал?ст?в робили умовн? висновки про причини тих чи ?нших явищ. При цьому найб?льш близько до в?дкриття м?кросв?ту п?д?йшов Джироламо Фракасторо (1478—1553), який припустив що ?нфекц?? спричинюють маленьк? т?льця, що передаються п?д час контакту ? збер?гаються на речах хворого. Хоча в?н у це судження покладав те, що ц? т?льця ? х?м?чними елементами або ф?зичними атом?стичними структурами. Однак, на той час неможливо було впевнитися в правильност? його ?дей, та поширення отримали зовс?м ?нш? г?потези.

Бактер?альну природу ?нфекц?йних захворювань багато вчених продовжували в?дкидати ? п?сля революц?йних в?дкритт?в Пастера ? Коха. Так, 1892 року Макс Петтенкофер, впевнений в тому, що холеру спричинюють м?азми, що вид?ляються довк?ллям, ? намагаючись довести свою правоту, проковтнув при св?дках-медиках культуру холерних в?бр?он?в ? не захвор?в, тому що ран?ше перехвор?в, тож мав до холери ?мун?тет.

Описовий етап

Можлив?сть вивчення м?кроорган?зм?в виникла лише з розвитком оптичних прилад?в. Перший м?кроскоп був створений ще 1610 року Гал?ле?м. 1665 року англ?йський учений енциклопедист Роберт Гук вперше побачив рослинн? кл?тини. Однак 30 кратного зб?льшення його м?кроскопа не вистачило щоби побачити найпрост?ших ? тим б?льше бактер??. На думку укра?нського вченого-м?кроб?олога В.?Л.?Омельянського ?першим досл?дником, перед здивованим поглядом якого в?дкрився … св?т м?кроорган?зм?в, був учений ?зу?т Атанас?й К?рхер (1601—1680), автор низки твор?в астролог?чного характеру?, проте зазвичай першов?дкривачем м?кросв?ту називають Антон? ван Левенгука.

Антон? ван Левенгук

У сво?му лист? Лондонському Корол?вському товариству в?н пов?домля? як 24 кв?тня 1676 року м?кроскоп?ював краплю води ? да? опис побачених там ?стот, у тому числ? бактер?й. Левенгук вважав виявлених ним м?кроскоп?чних ?стот ?дуже маленькими тваринами? ? приписував ?м т? ж особливост? будови ? повед?нки, що ? звичайним тваринам. Повсюдне поширення новини про цих ?тварин? стало сенсац??ю не т?льки в науковому св?т?. Левенгук показував сво? досл?ди вс?м охочим, а 1698 року, його нав?ть в?дв?дав молодий московський цар Петро I.

М?ж тим, наука в ц?лому ще не була готова до розум?ння рол? м?кроорган?зм?в у природ?. Система теор?й виникла тод? лише у ф?зиц?. За час?в Левенгука були в?дсутн? уявлення про ключов? процеси живо? природи, так, незадовго до нього в 1648 роц? Ван Гельмонт, не маючи н?яких знань про фотосинтез, стверджував спираючись на власн? досл?ди з вербою, що рослина бере живлення лише з дистильовано? води, якою в?н ?? поливав. Б?льше того, нав?ть нежива матер?я ще не була достатньо вивчена, склад атмосфери, потр?бний для розум?ння того ж фотосинтезу, буде визначено лише в 1766—1776 роках. Тому не дивно що ?тваринам? Левенгука не знайшлося м?сця н?де, кр?м як у колекц?? курйоз?в.

Протягом наступних 100—150 рок?в розвиток м?кроб?олог?? проходив лише шляхом опису нових вид?в. Значну роль у вивченн? р?зноман?ття м?кроорган?зм?в, з?грав данський натурал?ст Отто Фр?др?х Мюллер, який до 1789 року описав ? назвав зг?дно л?нне?всько? б?ном?ально? номенклатури, 379 р?зних вид?в. У цей час було зроблено ? к?лька ц?кавих в?дкритт?в. Так, 1823 року була визначена причина ?кровотеч?? проскур?— бактер?я, названа Serratia marcescens (?нша назва Monas prodigiosa). Також сл?д в?дзначити Кр?ст?ана Готтфр?да Еренберга, який описав безл?ч п?гментованих бактер?й, перш? зал?зобактер??, а також скелети найпрост?ших ? д?атомових водоростей в морських ? лиманних в?дкладах, чим поклав початок м?кропалеонтолог??. Саме в?н вперше пояснив забарвлення води Червоного моря розвитком у н?й ц?анобактер?й Trichodesmium erythraeum. В?н, однак, зараховував бактер?й до найпрост?ших ? розглядав ?х сл?дом за Левенгуком як повноц?нних тварин з? шлунком, кишкою ? к?нц?вками.

У Рос?йськ?й ?мпер??, одним з перших м?кроб?олог?в був польсько-укра?нський ботан?к Л.?С.?Ценковський (1822—1887), який окреслив велику к?льк?сть найпрост?ших, водоростей ? гриб?в ? зробив висновок про в?дсутн?сть р?зко? меж? м?ж рослинами ? тваринами. В?н також орган?зував одну з перших Пастер?вських станц?й ? запропонував вакцину проти сиб?рки.

М?кроскопи Ван Левенгука

Висловлювалися в цей час ? см?лив? г?потези?— наприклад укра?нський л?кар-еп?дем?олог Д.?С.?Самойлович (1744—1801) був переконаний в тому що хвороби спричинюють саме м?кроорган?зми, проте марно намагався побачити в м?кроскоп збудника чуми?— можливост? оптики тод? ще не дозволяли це зробити. 1827 року, ?тал??ць А. Басс? виявив передавання хвороби шовковичного хробака при перенесенн? м?кроскоп?чного гриба. Ж. Л.?Л.?Бюффон ? А.?Л.?Лавуазь? пов'язували шумування з др?жджами, однак загальноприйнятою залишалася чисто х?м?чна теор?я цього процесу, сформульована в 1697 роц? Г.?Е.?Шталем. Для спиртового шумування, як для будь-яко? реакц??, Лавуазь? ? Л.?Ж.?Гей-Люссак порахували стех?ометричн? сп?вв?дношення. У 1830-х роках Ш. Каньяр де Латур, Ф. Кютцинг ? Т. Шванн незалежно один в?д одного спостер?гали велику к?льк?сть м?кроорган?зм?в в осад? й пл?вц? на поверхн? р?дини, котра шуму?, ? пов'язали шумування з ?хн?м розвитком. Ц? уявлення наштовхнулися, однак, на р?зку критику з боку таких значних х?м?к?в як Фр?др?х Велер, Йенс Якоб Берцел?ус ? Юстус Л?б?х. Останн?й нав?ть написав анон?мну статтю ?Про розгадану та?мницю спиртового шумування? (1839)?— саркастичну парод?ю на м?кроб?олог?чн? досл?дження тих рок?в.

Проте питання про причини шумування, т?сно пов'язане з питанням про спонтанне самозародження життя, стало першим усп?шно вир?шеним питанням про роль м?кроорган?зм?в у природ?.

Золота доба м?кроб?олог??

1880-т? та 1890-т? роки ознаменувалися для м?кроб?олог?? сплеском числа в?дкритт?в. Багато в чому це було пов'язано з докладною розробкою методолог??. Перш за все тут сл?д в?дзначити внесок Роберта Коха, котрий створив наприк?нц? 1870-х?— початку 1880-х низку нових метод?в ? загальних принцип?в ведення досл?дницько? роботи. Пастер використовував для вирощування м?кроорган?зм?в р?дк? середовища, що м?стять вс? елементи, що знаходяться в живих орган?змах. Р?дк? середовища, однак, були недостатньо зручн?. Так, складно було вид?лити колон?ю, яка походить в?д одн??? живо? кл?тини (?чиста культура?), у зв'язку з чим можна було вивчати т?льки збагачен? самою природою культури. Лише 1883 року Е. Християном Гансеном було створено першу чисту культуру др?ждж?в, отриману методом висячо? крапл?. Тверд? середовища вперше використовували для вивчення гриб?в, де потреба чистих культур також була об?рунтована. Стосовно бактер?й, тверд? середовища застосовував Кон у Вроцлав? взимку 1868 / 69 рок?в, проте т?льки в 1881 роц? Роберт Кох поклав початок широкому застосуванню желатинових ? агарових пластинок. 1887 року, були введен? в практику чашки Петр?.

Коху належать також знаменит? постулати:

• збудник захворювання повинен регулярно виявлятися у хворо? тварини чи людини;
• в?н повинен бути вид?лений у чист?й культур?;
• вид?лений орган?зм повинен спричиняти у п?ддосл?дних тварин т? ж симптоми, що й у хворо? людини.

Також Кох впровадив методи забарвлення бактер?й (ран?ше використан? в ботан?ц?) ? м?крофотограф??. Сл?дом за ним почався розвиток ? збагачення методолог??, так 1884 року Ганс Кр?ст?ан Грам запропонував спос?б фарбування бактер?й (фарбування за Грамом). С.?Н.?Виноградський в 1891, застосував перше елективне середовище для вид?лення бактер?й^{[джерело?]}. За наступн? роки було описано б?льше вид?в н?ж за весь попередн?й час, вид?лен? збудники найнебезпечн?ших захворювань, виявлен? нов? процеси, вироблен? бактер?ями ? нев?дом? в ?нших царствах природи.

?нфекц?йн? захворювання

У вивченн? житт?д?яльност? м?кроорган?зм?в сл?д в?дзначити внесок Лу? Пастера (1822—1895). В?н же разом з Робертом Кохом (1843—1910) стоять б?ля виток?в вчення про м?кроорган?зми як збудник?в захворювань.

Еколог?я м?кроорган?зм?в

Еколог?чну роль ? р?зноман?ття м?кроб?олог?чних процес?в показали Бей?р?нк (1851—1931) ? С.?Н.?Виноградський (1856—1953).

В?дкриття в?рус?в

Слово ?в?рус? з'явилося 1599 року ? спочатку означало ?отрута?.

Техн?чна, або промислова, м?кроб?олог?я

Техн?чна м?кроб?олог?я вивча? м?кроорган?зми, використовуван? у виробничих процесах задля отримання р?зних практично важливих речовин: харчових продукт?в, етанолу, гл?церину, ацетону, орган?чних кислот тощо.

Величезний внесок у розвиток м?кроб?олог?? внесли укра?нськ?, рос?йськ? й радянськ? вчен?: ?.??.?Мечников (1845—1916), Д.??.??вановський (1863—1920), М.?Ф.?Гамал?я (1859—1949), Л.?С.?Ценковський, С.?Н.?Виноградський, В.?Л.?Омелянський, Д.?К.?Заболотний (1866—1929), В.?С.?Буткевич, С.?П.?Костичев, М.?Г.?Холодний, В.?Н.?Шапошников, Н.?А.?Красильников, А.?А.??шменецький та ?нш?.

Велика роль у розвитку техн?чно? м?кроб?олог?? належить С.?П.?Костичеву, С.?Л.??ванову ? А.??.?Лебед?ву, як? вивчили х?м?зм процесу спиртового шумування, який спричинюють др?жджи. На п?дстав? досл?джень х?м?зму утворення орган?чних кислот м?цел?альними грибами, проведеними В.?Н.?Костичевою ? В.?С.?Буткевичем, 1930 року в Лен?нград? було орган?зовано виробництво лимонно? кислоти. На основ? вивчення законом?рностей розвитку молочнокислих бактер?й, зд?йсненого В.?Н.?Шапошниковим ? А.?Я.?Мантейфель, на початку 1920-х рок?в у колишньому СРСР, було орган?зовано виробництво молочно? кислоти, необх?дно? в медицин? для л?кування ослаблених ? рах?тичних д?тей. В.?Н.?Шапошников та його учн? розробили технолог?ю отримання ацетону ? бутилового спирту за допомогою бактер?й, ? 1934 року в Грозному був пущений перший в СРСР завод з випуску цих розчинник?в. Прац? Я.?Я.?Н?к?т?нського Ф.?М.?Чистякова поклали початок розвитку м?кроб?олог?? консервного виробництва та холодильного збер?гання швидкопсувних харчових продукт?в. Завдяки роботам А.?С.?Корольова, А.?Ф.?Войткевич ? ?х учн?в значний розвиток отримала м?кроб?олог?я молока та молочних продукт?в.

Частиною техн?чно? м?кроб?олог?? ? харчова м?кроб?олог?я, яка вивча? способи отримання харчових продукт?в з використанням м?кроорган?зм?в. Наприклад, др?ждж? застосовують у виноробств?, пивовар?нн?, хл?бопеченн?, спиртовому виробництв?; молочнокисл? бактер???— у виробництв? кисломолочних продукт?в, сир?в, для квашення овоч?в; оцтово-кисл? бактер???— у виробництв? оцту; м?цел?альн? гриби використовують для одержання лимонно? та ?нших харчових орган?чних кислот тощо. Дотепер (XXI стол?ття) вид?лилися спец?альн? розд?ли харчово? м?кроб?олог??: м?кроб?олог?я др?жджового ? хл?бопекарського виробництва, пивоварного виробництва, консервного виробництва, молока та молочних продукт?в, оцту, м'ясних ? рибних продукт?в, маргарину тощо.

Методи ? ц?л? м?кроб?олог??

До метод?в досл?дження будь-яких м?кроорган?зм?в в?дносять:

• м?кроскоп?чний метод: св?тловий, фазово-контрастний, темнопольний, флуоресцентний, електронний;
• культуральний метод (бактер?олог?чний, в?русолог?чний);
• б?олог?чний метод (зараження лабораторних тварин з в?дтворенням ?нфекц?йного процесу на чутливих моделях;
• молекулярно-генетичний метод [ПЛР?— пол?меразна ланцюгова реакц?я, ДНК-? РНК-зонди та ?нш?];
• серолог?чний метод?— виявлення антиген?в м?кроорган?зм?в або антит?л до них;

Мета медично? м?кроб?олог???— глибоке вивчення структури ? найважлив?ших б?олог?чних властивостей патогенних м?кроб?в, вза?мини ?х з орган?змом людини в певних умовах природного ? соц?ального середовища, удосконалення метод?в м?кроб?олог?чно? д?агностики, розробка нових, ефективн?ших л?кувальних ? проф?лактичних препарат?в, вир?шення тако? важливо? проблеми, як усунення ? попередження ?нфекц?йних хвороб.

Зв'язок з ?ншими науками

За час ?снування м?кроб?олог?? сформувалися загальна, техн?чна, с?льськогосподарська, ветеринарна, медична та сан?тарна г?лки.

• Загальна, вивча? найзагальн?ш? законом?рност?, властив? кожн?й груп? перел?чених м?кроорган?зм?в: структуру, метабол?зм, генетику, еколог?ю тощо.
• Техн?чна стосу?ться розробки б?отехнолог?? синтезу м?кроорган?змами б?олог?чно активних речовин: б?лк?в, нукле?нових кислот, антиб?отик?в, спирт?в, фермент?в, а також р?дк?сних неорган?чних сполук.
• С?льськогосподарська досл?джу? роль м?кроорган?зм?в у кругооб?гу речовин, використову? ?х для синтезу добрив, боротьби з? шк?дниками.
• Ветеринарна вивча? збудник?в захворювань тварин, методи д?агностики, специф?чно? проф?лактики та ет?отропного л?кування, спрямованого на знищення збудника ?нфекц?? в орган?зм? хворо? тварини.
• Медична м?кроб?олог?я вивча? хвороботворн? (патогенн?) ? умовно-патогенн? для людини м?кроорган?зми, а також розробля? методи м?кроб?олог?чно? д?агностики, специф?чно? проф?лактики та ет?отропного л?кування спричинених ними ?нфекц?йних захворювань.
• Сан?тарна м?кроб?олог?я вивча? сан?тарно-м?кроб?олог?чний стан об'?кт?в довк?лля, харчових продукт?в ? напо?в, ? розробля? сан?тарно-м?кроб?олог?чн? нормативи ? методи ?ндикац?? патогенних м?кроорган?зм?в у р?зних об'?ктах ? продуктах [1].

Див. також

• Природа
• Гомеостаз
• Б?олог?я
• Молекулярна б?олог?я
• М?кроорган?зм
• М?кроб?олог?я кл?тин

Л?тература

• Медична м?кроб?олог?я, в?русолог?я та ?мунолог?я: п?дручник для студ. вищ. мед. навч. заклад/За редакц??ю В.?П.?Широбокова/Видання 2-е. В?нниця: Нова книга, 2011.?— 952 с. ISBN 978-966-382-325-6
• Водна м?кроб?олог?я: Навч. пос?б. для студ. вищ. навч. закл. / А.?Ф.?Антипчук, ?.?Ю.?К?р??ва.?— К.?: Кондор, 2005.?— 256 c.?— Б?бл?огр.: 241 назва.
• Медична м?кроб?олог?я, в?русолог?я, ?мунолог?я: П?друч. для вищ. фармац. навч. закл. / В.?В.?Данилейченко, Й.?М.?Федечко, О.?С.?Сн?тинська, ?.??.?Солонинко, В.?С.?Брицька, О.?П.?Корн?йчук, А.?Д.?Бобровник, С.?Й.?Павл?й, О.?М.?Нарепеха.?— Л., 2002.?— 345 c.?— Б?бл?огр.: 27 назв.
• М?кроб?олог?я, в?русолог?я, ?мунолог?я: П?друч. для мед. вуз?в / ?.?О.?Ситник, С.??.?Климнюк, М.?С.?Творко.?— Терноп?ль: Укрмедкнига, 1998.?— 391 c.?— Б?бл?огр.: 66 назв.
• М?кроб?олог?я з основами ?мунолог??: п?друч. для вищ. мед. навч. закл. 3-4-го р?вн?в акред. / В.?В.?Данилейченко, Й.?М.?Федечко, О.?П.?Корн?йчук.?— 2-е вид., перероб. та допов.?— К.?: Медицина, 2009.?— 392 c.
• М?кроб?олог?я: П?друч. / Г.?Б.?Рудавська, Л.??.?Демкевич; Ки?в. нац. торг.-екон. ун-т.?— 2-е вид., переробл. та доповн.?— К., 2005.?— 406 c.?— Б?бл?огр.: 38 назв.
• Практикум з м?кроб?олог??: п?дручник: [для студент?в вищих навчальних заклад?в] / С.?П.?Гудзь, С.?О.?Гнатуш, Г.?В.?Яворська, ?.?С.?Б?л?нська, Б.?М.?Борсукевич.?— Льв?в: ЛНУ ?мен? ?вана Франка, 2014.?— 436 с.?— (Сер?я ?Б?олог?чн? Студ???).?— ISBN 978-966-613-752-7 (сер?я), 978-617-10-0129-9.
• Практична м?кроб?олог?я: навч. пос?б. / [С.??.?Климнюк, ?.?О.?Ситник, В.?П.?Щиробоков та ?н.]?; за заг. ред. В.?П.?Широбокова, С.??.?Климнюка.?— В?нниця: Нова Книга, 2018.?— 576 с.?— ISBN 966-382-729-2.
• Промислова м?кроб?олог?я. Харчова ? агроб?отехнолог?я: Навч. пос?б. / ?.?В.?Бондар, В.?М.?Гуля?в; Дн?продзерж. держ. техн. ун-т.?— Дн?продзержинськ, 2004.?— 280 c.
• Сан?тарна м?кроб?олог?я: п?друч. / С.?П.?Гудзь, С.?О.?Гнатуш, Г.??.?Зв?р.?— Льв?в: ЛНУ ?м. ?. Франка, 2016.?— 348 с.?— (Б?олог?чн? Студ??).?— ISBN 978-966-613-752-7 (сер?я).?— ISBN 978-617-10-0250-0
• Спец?альна м?кроб?олог?я: У 3-х ч.: Навч. пос?б. для студ. вищ. мед. закл. осв?ти. Ч. 1 / У.?М.?Федорович; Центр. метод. каб. з вищ. мед. осв?ти.?— Л.?: ?вросв?т, 1998.?— 228 c.
• Техн?чна м?кроб?олог?я: [п?дручник] / Л.?В.?Капрельянц, Л.?М.?Пилипенко, А.?В.??горова та ?н.?— Вид. 2-е, переробл. та допов.?— Херсон: Олд?-Плюс, 2017.?— 432 с.?— ISBN 966-289-148-5.

Посилання

• М?кроб?олог?я //Фармацевтична енциклопед?я
• Харчова м?кроб?олог?я.
• (англ.) Microbe World?— науково-популярний сайт про св?т м?кроб?в в?д АТМ.
• (англ.) American Society For Microbiology (ASM)?— Американське товариство м?кроб?олог?в (АТМ).